Свт. Целестин – папа Римський, на якого варто звернути увагу хоча б раз на рік

22.04.2021

Свт. Целестин, Папа Римський. Що нам говорить це ім’я? Швидше за все, нічого. Побачивши його в календарі, ми просто перевернули б сторінку і продовжили займатися своїми справами. – прот. Володимир Долгіх. За матеріалами порталу “Православне життя”

Я прекрасно розумію, що інформація про всіх святих в голові просто не вміститься, та й не потрібно, але на свт. Целестині все-таки хотів би зупинитися, причина тому – його важлива участь у справі засудження Несторія. Звичайно, є такий відомий противник єресі, стовп і головний натхненник Третього Вселенського Собору, як свт. Кирило Олександрійський, але й роль свт. Целестина не варто недооцінювати – все-таки як-не-як кафедра апостола Петра.

Про те, як майбутній Римський Папа ріс, виховувався, здобував освіту тощо, я вам не розповім, та й ніхто не розповість, адже цих відомостей просто не збереглося. Звичайно, якщо гарненько поритися в інтернеті, то можна дещо знайти, але достовірність цієї інформації буде досить сумнівною, а вірити легендам не варто: за ними може загубитися реальний образ святого. У західних християн є таке джерело, як Liber Pontificalis – збірник життєписів Римських Пап, перша редакція якого була складена в 30-х роках VI століття, тобто через сто років після смерті свт. Целестина. Так ось, згідно з відомостями, які ми там знаходимо, майбутній святитель походив із італійського регіону під назвою Кампанія – передня частина «гомілки» Апеннінського «чобітка». Батька його звали Пріск. Швидше за все, духовне виховання Целестин отримав від Папи Інокентія I, котрий в одному з послань назвав його «своїм сином». Був знайомий майбутній понтифік зі свт. Амвросієм Медіоланським і листувався з бл. Августином – це, в принципі, все, що нам відомо про святого до його обрання на Римський престол.

У 422 році помирає Папа Боніфацій I і на його місце обирають Целестина. Бл. Августин писав, що, на відміну від попередника, вибори Целестина пройшли мирно і не спровокували заворушення в Римі. Відразу після сходження на престол святитель досить ревно береться проти розкольників новаціан, названих так на ім’я свого засновника, ці розкольники виступали проти Папи Корнилія, що допускав повернення до Церкви колишніх відступників від віри, які розкаювалися в цьому. Чимало коштів він витрачав на відновлення зруйнованих і будівництво нових храмів.

Свт. Целестин був послідовним прихильником привілеїв римського єпископа. Він вважав, що понтифік має право приймати судові апеляції від будь-яких священнослужителів інших Церков. У зв’язку з цим виникла пара тяжб з представниками Карфагенской Церкви, які відстоювали своє право вирішувати внутрішні питання власними силами.

Цікавий епізод життя свт. Целестіна пов’язаний з гальскими християнами. Як відомо, Церква Галлії мала свої особливості розвитку, у зв’язку з чим, визнаючи першість Риму, володіла широкою автономією. Центральне місце в ній займав єпископ міста Арелат, нині Арль, у Франції. Ще на самому початку V століття Папа Зосима наділив його великими правами. Тоді єпископом Арелатським був Патрокл. Так ось, попередник Целестина Боніфацій захотів обмежити повноваження Патрокла. Так сталося, що боротися з ним довго не довелося, тому що Патрокла вбили за наказом воєначальника Флавія Констанція Фелікса. Після нього на Арелатську єпископію сходять свт. Гонорат і свт. Іларій, які робили все для піднесення своєї кафедри. При наданні адміністративних посад і зведенні в єпископський сан вони найбільше віддавали перевагу вихідцям з рідного їм Леринського монастиря. Одного разу свт. Гонорат прихистив у себе якогось Даниїла, який втік зі сходу, імовірно за деякими звинуваченнями морального характеру. Так ось, Папа Целестин вимагав видати його для суду в Рим. Свт. Гонорат не тільки відмовляється підкоритися, але зводить цього Даниїла в єпископи. Які думки були тоді в голові у святителя, ми не знаємо, але найцікавіше не в цьому.

Після того, що сталося, Папа Целестин пише послання єпископату Вьєнської і Нарбонської областей із закликом галльських ієрархів усунути з їхньої практики зловживання, а саме зведення на кафедри кліриків, які не служили в їхній області, і ченців. Він також виступав проти носіння єпископами чернечих убрань і проти заборони на передсмертне покаяння. Ми бачимо тут практики абсолютно протилежні прийнятим у нас сьогодні. Найбільше непорозумінь, мабуть, викликає заборона на покаяння перед смертю. Обґрунтовано це було тим, що смертельно хворий або стара людина вже не може виконати єпітимії. Ми настільки звикли, що «покаяння» дається нам дуже легко – достатньо просто перерахувати гріхи біля сповідального аналою – що зазначена заборона здається чимось «диким», хоча в ній є своя логіка і своя правда. Тоді Папі Целестину не вдалося повністю подолати опір галльського єпископату, але він і в інших областях (особливо Італії) добре потрудився для наведення і вдосконалення церковної дисципліни.

Немало свт. Целестин зробив для протидії єресі пелагіанства, котра була, як ми знаємо, першою серйозною віроучительною кризою західного християнства. Нагадаємо, що Пелагій заперечував доктрину первородного гріха і дотримувався тієї думки, що він ніяк не впливає на людину, здатну вільно вибирати добро чи зло без допомоги Бога. Таким чином, падіння Адама було «поганим прикладом», а Спокутний подвиг Христа – «прикладом хорошим», і не більше. Отже, свт. Целестин вигнав з Італії Целестія – учня і послідовника Пелагія. Інший пелагіанин – Агрікола – заніс насіння єресі в Британію. Для протидії йому Папа Целестин споряджає місію на чолі з Германом, єпископом Автіссіодурським, яка благополучно повернула британців до чистоти віри.

Нарешті, варто сказати про протидію свт. Целестіна єресі Константинопольського Патріарха Несторія, який активно чинив опір союзу своїх головних ворогів – власне Папи Римського і свт. Кирила Олександрійського. Несторій прийняв у себе чотирьох втікачів із Заходу пелагіанських єпископів і написав свт. Целестину два листи, де намагався дізнатися відомості про їх життя, а також виклав свої доктринальні погляди, попутно звинувачуючи своїх супротивників в аріанстві. Для з’ясування подробиць догматичних розбіжностей Папа пише звернення до свт. Кирила. У відповідному листі той вказує, що Несторій є затятим єретиком, який потопає в гордині і чванстві і заперечує Божественну природу Спасителя. У Рим було доставлено не тільки звернення свт. Кирила, але і складена ним добірка цитат з проповідей Несторія з протилежним викладом православного віровчення на підставі праць святих отців в латинському перекладі. Всі ці документи диякон Лев (згодом свт. Лев Великий) передав для аналізу прп. Іоанну Касіану, який і зробив висновок про безсумнівність єретичних поглядів Константинопольського Патріарха.

У серпні 430 року Папа Целестин скликає в Римі Собор, який засуджує Несторія, якщо той протягом десяти днів після подання повідомлення письмово не зречеться своїх поглядів. Свт. Кирило був проінформований про постановах Собору, також йому доручалося і далі активно діяти проти Несторія. Цікаво, що імператор Феодосій II не визнав рішень Римського Собору і виступив за скликання Вселенського Собору для вирішення виниклої проблеми. Цей Собор відбувся в Ефесі в 431 році. Його результати нам добре відомі. Відзначимо лише той факт, що свт. Целестин відіслав на нього своїх легатів в особі єпископів Проекта і Аркадія, а також пресвітера Філіпа. Учасників Собору він закликав до терпіння і поміркованості, щоб єретики мали можливість покаяння.

У березні 432 року свт. Целестин відправив послання учасникам Третього Вселенського Собору, імператору Феодосію, а також новообраному Константинопольському Патріарху Максиміану, в яких привітав усіх з перемогою над єрессю і закликав до сприяння церковному миру. Це було практично останнім його діянням, незабаром святитель помер.

Такий був Папа Римський Целестин – маленька людина, що зробила чимало добрих справ і залишила свій значний слід в церковній історії та в боротьбі за чистоту нашої віри.

Протоієрей Володимир Долгих

Джерело: https://pravlife.org/uk/content/svt-celestyn-papa-rymskyy-na-yakogo-varto-zvernuty-uvagu-hocha-b-raz-na-rik

Поділитись:

Читайте наші новини в Telegram, Viber

Інші новини

Архієрей очолив святкове богослужіння у храмі Вознесіння Господнього с. Широка Гребля

26 жовтня 2021 року, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій очолив святкове богослужіння у храмі Вознесіння Господнього с. Широка Гребля, на честь 65-ліття благочинного Хмільницького округу, протоієрея Михаїла Шикируна. Його Високопреосвященству співслужили: секретар єпархії архім. Аркадій, благочинні Вінницької єпархії, ігумен Лемешівського чоловічого монастиря та духовенство Хмільницького благочиння. Дияконський чин очолив архідиякон Миколай Кравець. За літургією співав […]

26.10.2021

Архієрей звершив літургію у Неділю 18-у по П‘ятидесятниці

24 жовтня 2021 року, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив Божественну літургію в Андріє-Володимирському храмі Києва. Архієрею співслужили благочинний прот. Павел Білий та клірики храму. Після богослужіння, за заслуги перед Церквою у справі іконопису, владика вручив Сергію Ільчишину медаль святих Антонія і Феодосія Печерських. Також в цей день архієрей звершив заупокійну літію за новопреставленою співробітницею […]

24.10.2021

Проповідь у Неділю 18-ту після П’ятидесятниці. Тлумачення Євангелія

Проповідь ректора Київської духовної академії і семінарії єпископа Білогородського Сильвестра у Неділю 18-ту після П’ятидесятниці. За матеріалами сайту КДАіС. 11 Після цього Іісус пішов до міста, що зветься Наїн; і з Ним йшло багато учнів Його і безліч народу. 12 Коли ж Він підійшов до воріт міста, якраз виносили померлого, єдиного сина у матері, а […]

23.10.2021