Церква і Суди: Захист прав віруючих від гонінь юридичними інструментами

12.06.2020

Події останніх років показали необхідність нових форм боротьби з викликами, з якими зіткнулася Церква. Криза в міжцерковних відносинах запущена Константинопольським Патріархатом, привела до ряду конфліктів між владою і Помісними Церквами. Ситуація в Чорногорії і в Україні вимагає пошуку нових форматів захисту прав віруючих. І, як показала практика, одним з таких форматів повинна стати юридична сфера. Саме в сфері права, в залах судів можна відстоювати інтереси віруючих і робити це ефективно.

Дії Константинопольського патріарха Варфоломія вимагають адекватної відповіді з боку Помісний Церков, незгідних з Фанаром. Очевидно, що дії Константинопольського Патріархату штовхають Церкви до відділення від Христа і нової унії з католиками. При цьому в своїх діях фанаріоти опираються на підтримку лояльних до США представників влади та умовного «громадянського суспільства», що працює в сфері суспільно-політичних відносин. Цей аспект детально розібрав відомий публіцист “Олександр Вознесенський”.

Але і в тих країнах, де відносини Церкви з державою близькі до синергії, часто виникає необхідність в активності прихожан в юридичних питаннях. При чому це може бути як при вирішенні зовнішньоцерковних питань, так і внутрішніх проблем. У православному середовищі не прийнято використовувати юридичні інструменти – адже ми покладаємося на Господа, нехай як Він “управить”, так і буде. Однак сучасність диктує свої правила парафіянам, та й священикам необхідно вміти користуватися юридичним інструментарієм.

У Чорногорії парафії Сербської Православної Церкви зіткнулися з безпрецедентним тиском з боку влади.

В середині травня чорногорський президент Міло Джуканович заявив, що буде домагатися створення автокефальної етнічної «церкви». Це було сказано після масових акцій протесту проти затримання архієреїв СПЦ. В кінці 2019 року влада прийняла закон «Про свободу віросповідання та переконань і правове становище релігійних громад», згідно з яким влада має право відбирати церковне майно, тобто храми і монастирі Сербської Православної Церкви, яких у Чорногорії близько 600.

«Сербській Православній Церкві доведеться повернути те, що було вилучено і вкрадено у Чорногорії, і вона стане Церквою етнічних сербів у Чорногорії. Але тоді ми створимо церкву етнічних чорногорців і постараємося, щоб така церква отримала автокефалію і визнання », – заявив президент Чорногорії.

Аналогічним чином розвивається ситуація в Україні: тиск з боку влади і «громадянського суспільства», орієнтованого на якийсь абстрактний “Захід”, прийняття законів про “свободу”, які передбачають якраз обмеження свобод православних вірян. Процес вилучення церковного майна УПЦ на користь ставлеників Фанара (Стамбула) – розкольників з «ПЦУ» – йде вже кілька років.

Противники канонічної Церкви працюють в Україні і в юридичній сфері, і в медійній. У юридичній приймаються закони, які потім стають підставою для судових рішень про зміну юрисдикції майна парафій. Потім вже включаються медійні інструменти та «громадянська активність» прихильників так званої ПЦУ.

У селі Ковпита Чернігівської області прихожанам Свято-Покровського храму вдалося відстояти власний храм і не допустити його передачі «ініціативній групі ПЦУ». У місцевому суді було оскаржено рішення місцевої сільської ради про передачу майна розкольників.

«Після рішення суду прихильники” ПЦУ “вирішили подати апеляцію, але Ковпитська сільрада відмовився далі брати в цьому участь. Апеляцію вони програли. Рішення Господарського суду залишили в силі. Тоді вони подали касаційну скаргу, яку суд теж не задовольнив», – розповів секретар Чернігівської єпархії УПЦ протоієрей Ігор Підан.

Апеляційний суд в Донецькій області відмовив розкольникам з «Київського патріархату» в праві власності на Стрітенський храм в селі Костянтинівка, захоплений ними ще в 2015-му році. Зараз, після отримання рішення суду, ще належить фактичне повернення храму у власність громаді УПЦ. Теоритично зробити це вже набагато легше, однак варто врахувати саме агресивність, антихристиянську поведінку представників розколу та грубе порушення Законів України, так само часто невиконання рішень судів.

У Вінницькій області єпархія УПЦ подала безліч судових позовів стосовно так званих “переходів” (а насправді захоплень) храмів в «ПЦУ». Крім цього, фігурантом став начальник Управління у справах релігії Вінницької облдержадміністрації Ігор Салецький, який надавав підтримку “активістам” ПЦУ. В результаті прихильники новествореної структури вже говорять про «вінницький прецедент», який може заблокувати незаконну підтримку чиновників по захопленню храмів Української Православної Церкви.

Окремої уваги заслуговує боротьба зі ЗМІ, що розпалюють міжрелігійну ворожнечу в країні, де знаходиться географічний центр Європи, де постійно заявляють про “верховенство права” і “свободу віросповідання”. На початку травня 2020 року намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павел подав позов до суду на «5 канал», який належить екс-президенту України Петру Порошенку.

«Митрополит Павел звернувся з позовом до Печерського суду Києва до” 5 каналу ” у зв’язку з поширенням неправдивої інформації про нібито заклики владики приходити віруючим у храм в період загострення коронавірусу в Україні. Митрополит Павел вимагає від “5 каналу” негайно спростувати брехню і принести вибачення вірянам», – передає Юридичний відділ УПЦ слова адвоката митрополита Олени Ісаєвської.

І це особливо перспективно для реалій УПЦ, адже розпалювання ненависті до віруючих антицерковними ЗМІ завдає величезної шкоди. Саме журналісти легалізують в очах влади захоплення храмів, напади на священиків та вірян канонічної Церкви. Саме після антицерковних сюжетів деяких телеканалів в Україні відбулися навмисні підпали храмів. У квітні за два тижні їх відбулося чотири.

Як показує практика, навіть при ворожому настрої влади, в судах, оперуючи юридичними інструментами, можна відстоювати інтереси Церкви і її прихожан. Найбільш перспективним і ефективним способом захисту прав віруючих є комплексний підхід: збір підписів, масові акції і юридична боротьба в судах. Залучаючи церковну громадськість і хороших юристів, можна ефективно захищати Церкву Христову в тих країнах, де є тиск з боку влади і посягання на храми і монастирі.

Автор: Олександр Коваль

Поділитись:

Читайте наші новини в Telegram, Viber

Інші новини

Митрополит Варсонофій звершив таїнство Вінчання

23 листопада митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив таїнство Вінчання у храмі честь прп. Параскеви П‘ятниці села Мала Жмеринка. Архієрей повінчав Богдана і Анну, які є активними парафіянами храму та помічниками керівника Молодіжного відділу архім. Аркадія. Новоствореній сім’ї владика побажав Божої допомоги на нелегкому шляху, щирої любові та постійної молитви до нашого Господа, а також […]

24.11.2020

Митрополит Варсонофій звершив літію на могилі Блаженнішого митрополита Володимира у 85-у річницю з дня народження покійного Предстоятеля

23 листопада митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив заупокійну літію на могилі покійного Предстоятеля УПЦ Блаженнішого митрополита Володимира (Сабодана) у Києво-Печерській лаврі. Сьогодні, відзначаючи, 85-й рік з дня народження Блаженнішого митрополита Володимира, митрополит Варсонофій помолився, щоб Господь упокоїв його душу в оселях праведників, щоб Господь по його молитвах дарував мир нашій Церкві, нашій державі і […]

23.11.2020

Святкове архієрейське богослужіння у Лемешівському монастирі в день шанування ікони Божої Матері «Скоропослушниця»

22 листопада 2020 року, у Неділю 24-у по П’ятидесятниці, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив Божественну літургію в Іоанно-Богословському Лемешівському монастирі. Його Високопреосвященству співслужили ігумен монастиря архім. Марк (Барановський), благочинний Вінницького районного округу прот. Миколай Строк, насельник Києво-Печерської лаври архім. Макарій (Коломієць), духовенство Калинівського благочиння, міста Вінниці та братія обителі у священному сані. Богослужіння відбулось […]

22.11.2020