18 травня – день пам’яті святої великомучениці Ірини (+відео)

18.05.2020

Вітаємо всіх Ірин з Днем Ангела!

***

Свята великомучениця Ірина жила в I столітті, до Хрещення носила ім’я Пенелопа. Вона була дочкою язичника Ликинія, правителя області Македонії.

Ликиній побудував для дочки окремий розкішний палац, де вона жила зі своєю вихователькою Карією, оточена однолітками і слугами. Щодня до Пенелопи приходив наставник по імені Апеліан, який навчав її наук. Апеліан був християнином; під час навчання він говорив дівчині про Христа Спасителя і навчив християнському вченню і християнським чеснотам. Коли Пенелопа підросла, батьки почали думати про її заміжжя. У цей період життя Господь напоумив її чудесним чином: до неї у вікно прилітали одна за одною три пташки – голуб з олійної гілкою, орел з вінком і ворон зі змією. Вчитель Пенелопи Апеліан пояснив їй значення цього знамення: голуб, означав чесноти дівиці – смиренність, лагідність і цнотливість, приніс масличну гілку – благодать Божу, одержувану в Хрещенні; орел – знамення висоти духу, яка досягається через думку про Бога, – приніс вінок за перемогу над невидимим ворогом як нагороду від Господа; ворон ж приніс змію, на знак того, що диявол накинеться на неї і буде доставляти печалі, скорботи і гоніння. В кінці бесіди Апеліан сказав, що Господь бажає обручити її Собі і що Пенелопа зазнає багато страждань за свого Небесного Нареченого. Після цього Пенелопа відмовилася від заміжжя, прийняла Хрещення від руки апостола Тимофія, учня святого апостола Павла, і була наречена Іриною. Вона стала переконувати і своїх батьків прийняти християнську віру. Мати раділа поводження дочки до Христа; батько спочатку не перешкоджав дочці, але потім став вимагати від неї поклоніння язичницьким божествам. Коли ж свята Ірина твердо і рішуче відмовилася, розгніваний Ликиній звелів зв’язати свою дочку і кинути під копита лютих коней. Але коні залишилися нерухомими, лише один з них відірвався від припоні, кинувся на Ликинія, вхопив зубами його за праву руку, вирвав її з плеча, а самого Ликиния збив і почав топтати. Тоді святу діву розв’язали, і по її молитві Ликиній в присутності очевидців встав неушкоджений, зі здоровою рукою. Бачачи таке диво, Ликиній з дружиною і безліччю народу, числом близько 3 000 чоловік, увірував у Христа і відрікся від язичницьких богів.

Залишивши управління областю, Ликиній оселився в палаці своєї дочки, маючи намір присвятити себе служінню Господу Ісусу Христу. Свята ж Ірина почала проповідувати вчення Христа серед язичників і наставляла їх на шлях спасіння. Вона жила в будинку свого вчителя Апелиана. Довідавшись про це, послав Седекій, новий правитель області, закликав Апеліана і запитав про спосіб життя Ірини. Апелиан відповів, що Ірина, як і інші християни, живе в суворій стриманості, в безперервній молитві і читанні божественних книг. Седекій закликав до себе святу і почав переконувати її припинити проповідь про Христа і принести жертву богам. Свята Ірина бестрепетно сповідала свою віру перед правителем, не устрашившись його погроз і готуючись гідно зазнати страждання за Христа. За наказом Седекія вона була кинута в рів, наповнений зміями і гадами. Десять днів пробула в рові свята і залишилася неушкодженою, бо Ангел Господній зберіг її і приносив їй їжу. Седекій приписав це диво чаклунству і віддав святу страшним тортурам: наказав перепиляти її залізної пилкою. Але пили ламалися одна за одною і не завдавали шкоди тілу святої діви. Нарешті четверта пила зачервонила тіло мучениці кров’ю. Седекій зі сміхом сказав мучениці: «Де ж Бог твій? Якщо у Нього є сила, нехай Він тобі допоможе». Раптово піднявся вихор, блиснула сліпуча блискавка, вразила багатьох мучителів, пролунав грім і полився сильний дощ. Бачачи таке знамення з неба, багато хто увірував у Христа Спасителя. Седекій не вразумився явним проявом сили Божої і віддав святу новим тортурам, але Господь зберіг її неушкодженою. Нарешті народ обурився, дивлячись на страждання невинної діви, повстав проти Седекія і вигнав його.

Змінили Седекія правителі які також піддавали святу Ірину різним жорстоким тортурам, під час яких силою Божою вона продовжувала залишатися неушкодженою, а народ під впливом її проповіді та здійснення чудес все в більшому числі звертався до Христа, залишаючи поклоніння ідолам.

 Після цього свята Ірина відвідала і інші міста – Костянтину, Месемврію – з проповіддю про Христа, творячи дива, зцілюючи хворих і зазнаючи страждання за Христа.  У місті Ефесі Господь відкрив їй, що наблизився час її кончини.  Тоді свята Ірина в супроводі свого вчителя старця Апеліана і інших християн пішла за місто до гірської печери і, осінивши себе хресним знаменням, увійшла в неї, вказавши своїм супутникам закрити вхід до печери великим каменем, що і було виконано.  Коли на четвертий день після цього християни відвідали печеру, то тіла святої в ній не знайшли.  Так померла свята великомучениця Ірина.

Тропар:
«А́гница Твоя́, Иису́се, Ири́на, / зове́т ве́лиим гла́сом: / Тебе́, Женише́ мой, люблю́, / и, Тебе́ и́щущи, страда́льчествую, / и сраспина́юся, и спогреба́юся Креще́нию Твоему́, / и стражду́ Тебе́ ра́ди, / я́ко да ца́рствую в Тебе́, и умира́ю за Тя, / да и живу́ с Тобо́ю, / но я́ко же́ртву непоро́чную, приими́ мя, с любо́вию поже́ршуюся Тебе́. / Тоя́ моли́твами, / я́ко Ми́лостив, спаси́ ду́ши на́ша.»

Поділитись:

Читайте наші новини в Telegram, Viber

Інші новини

Парафія УПЦ с.Уланів передала допомогу постраждалим жителям Житомирщини

З благословіння митрополита Вінницького і Барського Варсонофія, парафіяни храму на честь Вознесіння Господнього села Уланів разом зі своїм настоятелем протоієреєм Ярославом Микитиним зібрали допомогу для жителів села Острови Овруцького району, що на Житомирщині. Саме це село найбільше постраждало внаслідок лісових пожеж. Настоятель храму на честь Казанської ікони Божої Марії села Гамарня Малинсього району протоієрей Павло […]

05.06.2020

5 червня – день пам’яті прп. Єфросинії ігумені Полоцької

Преподобна Єфросинія Полоцька, до постригу носила ім’я Предслава, була праправнучкою святого рівноапостольного князя Володимира і дочкою Полоцького князя Георгія (Святослава). З дитячих років вона відрізнялася любов’ю до молитви і книжному навчанню. Відкинувши пропозиції про шлюб, Предслава прийняла постриг з ім’ям Єфросинія. З благословення Полоцького єпископа Іллі, вона стала жити при Софійському соборі, де займалася переписуванням […]

05.06.2020

Відбулись збори благочинних Вінницької єпархії

4 червня під керівництвом митрополита Вінницького і Барського Варсонофія відбулись збори благочинних Вінницької єпархії. У зібранні також взяли участь секретар Вінницької єпархії прот. Роман Макар, ігумен Лемешівського чоловічого монастиря архім. Макр (Барановський) та ігуменя Браїлівського жіночого монастиря Антонія (Стеценко). Архієрей з священиками обговорили актуальні питання сьогодення, а також плани на червень місяць. Нагадуємо, що Кабмін […]

05.06.2020