pix
Українська Православна Церква
Офіційний сайт

Офіційний коментар Вінницької єпархії щодо інциденту, що мав місце 4 січня 2019 року між охороною Стрітенського храму і журналістами газети 33 канал

09 січня 2019

4 січня у храмі Стрітення Господнього м. Вінниці були проведені загальні збори духовенства Вінницької, Тульчинської та Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви (УПЦ). Близько о 10:30, перед самим початком роботи зборів духовенства, стався неприємний інцидент із журналістом «33 каналу» Сергієм Хімічем. У чому тут справа?

По перше, неприємний інцидент, що стався між охороною храму та журналістом «33 каналу» Сергієм Хімічем не є унікальним та особливим. Як поясняє Андрій Лохматов, регіональний представник Інституту масової інформації в Миколаївській області, для сайту «Преступности.НЕТ»:

«Одразу кидається в очі те, що в більшості випадків порушень свободи слова в якості нападників на журналістів виступали звичайні фізичні особи, тобто не представники влади, не посадовці, не силовики, а просто громадяни, які перешкоджали діяльності журналістів на фоні того, що їм не подобалось, що вони їх знімали на фото чи відео.

Громадяни вважають, що якщо вони не бажають, щоби їх знімали журналісти, то вони повинні зупинити зйомку. І в чомусь вони праві, і їх в цьому захищає закон. Журналісти ж впевнені, що коли вони на роботі та виконують свою журналістську діяльність, проводячи фото- та відеозйомку в публічних місцях, то роблять вони це законно, і не можна перешкоджати їм у цьому. І вони також праві, і також захищені в цьому сенсі законом.

І той факт, що різні закони захищають одних та інших, призводить до законодавчого, правового конфлікту, який потім у результаті випливає в реальний та фізичний конфлікт. У чому ж справа, спробуємо розібратись.

А справа в тому, що застарілі норми законодавства про інформацію, журналістську діяльність та норми цивільного кодексу часто суперечать одна одній. І на сьогодні процес фото- та відеозйомки людей журналістами настільки погано врегульований законодавством, що це найчастіше стає причиною такої невтішної статистики з порушенням свободи слова.

Цей процес на сьогодні в Україні регулює лише одна норма – це стаття 307 Цивільного кодексу України: «Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою». Тому охорона цілком законно просила її не знімати.

По друге, важливо зауважимо, що лише у громадських місцях та заходах за законами України дозволяється безперешкодно здійснювати фото та відеозйомку, а храм (культова споруда) не є громадським місцем.

Так, відповідно Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» № 2899-IV, прийнятим 11 червня 2009 року з нещодавніми змінами, у переліку об’єктів, які визначаються як громадські місця, культові споруду не віднесенні.

По третє, діяльність журналіста біля та в культових спорудах має певні обмеження з точки зору журналістської етики. Це визнають самі журналісти. До прикладу, таку думку має секретар Національної спілки журналістів України, правозахисника Валерій Макеєв.

Четверте, в законах України прописана відповідальність за перешкоджання законної діяльності журналіста. Слід зауважити, що згадане зібрання духовенства Вінницької єпархії було внутрішньо-церковним зібранням, тому представники ЗМІ допускалися до нього по спеціальному дозволу.

Стає не зрозуміло, чому цей факт викликав обурення в представників «33 каналу», так як на засідання обласної ради чи сесії міської ради представники ЗМІ допускаються виключно за наявності спеціального дозволу. Більш того, проведений 15 грудня минулого року у Софії Київській так званий «об’єднавчий» собор, за участю Президента України Порошенка П.О. проходив за закритими дверима і це не було розцінено як перешкоджання діяльності журналістів.

Тому, на нашу думку, в даному випадку журналісти, які не мали спеціального дозволу висвітлювати події закритого церковного заходу УПЦ діяли незаконно. Виходячи з цього, ніякого перешкоджання законній діяльності журналіста не мало місця зі сторони охорони Храму.

П’яте, інформація стосовно рішень духовенства єпархій Вінницької області не була наміряно прихована від громадськості Вінниччини, як це намагаються висвітлити представники «33 каналу». Було оголошено, що біля 12:30, по завершенню зборів, буде дана прес-конференція по підсумках зібрання всім охочим представникам ЗМІ, де кожен зможе задати питання, яке його цікавить.

Однак, на жаль, представники «33 каналу» намагалися проникнути в середину храму, де проходило зібрання духовенства. В якійсь мірі вони самі провокували цей конфлікт.

Шосте, стосовно запитання представників «33 каналу» (в черговій свої публікації від 8 січня цього року), відносно громади та її права знати «помисли» священнослужителів, даємо відповідь. Справа в тім, що зібрання духовенства, про яке йде мова, не є «заходом громади», а є єпархіальним, обласним, тому є не коректним за своїм змістом.

Останнє, інцидент із журналістом «33 каналу» був вичерпаний того ж дня 4 січня, про що свідчить начальник Вінницької міської поліції Сергій Синявський, який заявив, що спочатку журналісти написали заяву, але згодом її відкликали.

Дуже прикро, що сьогодні продовжуються ЗМІ, безпосередньо «33 каналом» маніпуляції даним інцидентом, що означає про упереджене, не об’єктивне та не добросовісне висвітлення подій релігійного життя нашого міста та області.

Схаменіться, будь ласка, шановні працівники ЗМІ, ваші дії можуть викликати розпалення релігійної ворожнечі у суспільстві, а це вже порушення Кримінального кодексу України (ст. 161).

 

Прес-служба Вінницької єпархії УПЦ